Бібліотека NumPy використовується в python для створення одного або декількох мірних масивів, і вона має безліч функцій для роботи з масивом. Функція unique () - одна з корисних функцій цієї бібліотеки для виявлення унікальних значень масиву та повернення відсортованих унікальних значень. Ця функція може також повертати кортеж значень масиву, масив асоціативних індексів і кількість разів, коли кожне унікальне значення відображається в основному масиві. Різне використання цієї функції показано в цьому посібнику.
Синтаксис:
Синтаксис цієї функції наведено нижче.
масив numpy.унікальний (масив вводу, return_index, return_inverse, return_counts, вісь)Ця функція може приймати п’ять аргументів, і мета цих аргументів пояснюється нижче.
- масив вводу: Це обов’язковий аргумент, який містить вхідний масив, з якого буде повернутий вихідний масив, отримавши унікальні значення. Якщо масив не є одновимірним, то масив буде сплощений.
- return_index: Це необов’язковий аргумент, який може приймати булеве значення. Якщо для цього аргументу встановлено значення Правда, він поверне індекси вхідного масиву.
- return_inverse: Це необов’язковий аргумент, який може приймати булеве значення. Якщо для цього аргументу встановлено значення Правда, тоді він поверне індекси вихідного масиву, що містить унікальні значення.
- return_counts: Це необов’язковий аргумент, який може приймати булеве значення. Якщо для цього аргументу встановлено значення Правда, тоді він поверне кількість разів, коли кожен елемент унікального масиву відображається у вхідному масиві.
- вісь: Це необов’язковий аргумент, який може приймати будь-яке ціле значення або None. Якщо для цього аргументу не встановлено значення, то вхідний масив буде згладжено.
Функція unique () може повертати чотири типи масивів на основі значень аргументів.
Приклад-1: Друк унікальних значень одновимірного масиву
У наступному прикладі показано використання функції unique () для створення масиву з унікальними значеннями одновимірного масиву. Одновимірний масив з 9 елементів був використаний як значення аргументу функції unique (). Повернене значення цієї функції надруковано пізніше.
# Імпортувати бібліотеку NumPyімпортувати numpy як np
# Створити масив цілого числа
np_array = np.унікальний ([55, 23, 40, 55, 35, 90, 23, 40, 80])
# Друк унікальних значень
print ("Масив унікальних значень: \ n", np_array)
Вихідні дані:
Наступний результат з’явиться після виконання вищевказаного сценарію. Вхідний масив містить 6 унікальних елементів, які відображаються у вихідних даних.
Приклад-2: Друк унікальних значень та індексів на основі вхідного масиву
Наступний приклад показує, як унікальні значення та індекси двовимірного масиву можна отримати за допомогою функції unique (). В якості вхідного масиву використано двовимірний масив із 2 рядків та 6 стовпців. Значення return_index аргументу встановлено значення Правда отримати індекси вхідних масивів на основі унікальних значень масиву.
# Імпортувати бібліотеку NumPyімпортувати numpy як np
# Створіть двовимірний масив
np_array = np.масив ([[6, 4, 9, 6, 2, 9], [3, 7, 7, 6, 1, 3]])
# Роздрукуйте двовимірний масив
print ("Вміст двовимірного масиву: \ n", np_array)
# Створіть унікальний масив та індексний масив унікальних значень
унікальний_масив, index_array = np.унікальний (np_array, return_index = True)
# Друк значень унікальних та індексних масивів
print ("Вміст унікального масиву: \ n", unique_array)
print ("Зміст масиву індексу: \ n", масив_індексу)
Вихідні дані:
Наступний результат з’явиться після виконання вищевказаного сценарію. Вхідний масив містить 7 унікальних значень. Вихідні дані показують масив із 7 унікальних значень та 7 індексів цих значень із вхідного масиву.
Приклад-3: Друк унікальних значень та індексів на основі вихідного масиву
Наступний приклад показує, як унікальні значення одновимірного масиву та індекси, засновані на унікальних значеннях, використовують функцію unique (). У сценарії як вхідний масив використано одновимірний масив із 9 елементів. Значення return_inverse аргументу встановлено значення Правда що поверне інший масив індексів на основі унікального індексу масиву. І унікальний масив, і масив індексу надруковані пізніше.
# Імпортувати бібліотеку NumPyімпортувати numpy як np
# Створіть масив цілочисельних значень
np_array = np.масив ([10, 60, 30, 10, 20, 40, 60, 10, 20])
print ("Значення вхідного масиву: \ n", np_array)
# Створіть унікальний масив і зворотний масив
унікальний_масив, зворотний_масив = np.унікальний (np_array, return_inverse = True)
# Вивести значення унікального масиву та зворотного масиву
print ("Значення унікального масиву: \ n", unique_array)
print ("Значення оберненого масиву: \ n", inverse_array)
Вихідні дані:
Наступний результат з’явиться після виконання вищевказаного сценарію. Вихідні дані показали вхідний масив, унікальний масив та зворотний масив. Вхідний масив містить 5 унікальних значень. Це 10, 20, 30, 40 і 60. Вхідний масив містить 10 у трьох індексах, які є першим елементом унікального масиву. Отже, 0 з’явилося три рази у зворотному масиві. Інші значення оберненого масиву були розміщені таким же чином.
Приклад-4: Надрукуйте унікальні значення та частоту кожного унікального значення
Наступний приклад показує, як функція unique () може отримувати унікальні значення та частоту кожного унікального значення вхідного масиву. Значення return_counts аргументу встановлено значення Правда для отримання масиву значень частоти. Одновимірний масив з 12 елементів був використаний у функції unique () як вхідний масив. Масив унікальних значень та частоти були надруковані пізніше.
# Імпортувати бібліотеку NumPyімпортувати numpy як np
# Створіть масив цілочисельних значень
np_array = np.масив ([70, 40, 90, 50, 20, 90, 50, 20, 80, 10, 40, 30])
print ("Значення вхідного масиву: \ n", np_array)
# Створіть унікальний масив і підрахуйте масив
унікальний_масив, count_array = np.унікальний (np_array, return_counts = True)
# Вивести значення унікального масиву та зворотного масиву
print ("Значення унікального масиву: \ n", unique_array)
print ("Значення масиву count: \ n", count_array)
Вихідні дані:
Наступний результат з’явиться після виконання вищевказаного сценарію. Вхідний масив, унікальний масив та масив підрахунку були надруковані у вихідних даних.
Висновок
Детальне використання унікальних () функцій було пояснено в цьому посібнику на кількох прикладах. Ця функція може повертати значення різних масивів і показана тут за допомогою одновимірних та двовимірних масивів.